Тернинко Іван
Десятка на футболці – це не просто номер. Номер 10 – це особливий статус гравця на полі, повага від клубу та очікування високих результатів й індивідуальної майстерності.
В історії футболу багато яскравих та легендарних футболістів носили на спині десятку. Пропоную вашій увазі топ-10 гравців з номером 10. В список увійшли футболісти, які створювали на полі різницю внаслідок індивідуальної майстерності.
10. Златан Ібрагімович
Роки кар’єри: 1999-2023.
Клуби: Мальме, Аякс, Ювентус, Інтер, Барселона, Мілан, ПСЖ, Манчестер Юнайтед, Лос-Анджелес Гелаксі
Ібрагімович – один з найнепередбачуваніших нападників. Гравець вирізнявся відмінним баченням поля, добре грав головою, маючи зріст 195 см. Часто футболіст відзначався нестандартними голами. Наприклад, у 2012 році Златан забив 4 голи в ворота збірної Англії в товариському матчі (рахунок 4:2). Останній м’яч швед відправив у ворота Джо Харта з 25 метрів ударом ножицями через себе.
Навіть в 40+ років Ібра виступав на топовому рівні. 18 травня 2023 року Златан відзначився в ворота Удінезе та побив рекорд Серії А, ставши найстаршим футболістом, який забив м’яч в чемпіонаті (41 рік і 166 днів). Завершив кар’єру швед у віці майже 42 років.
Виступаючи за 9 клубів, не отримав командних трофеїв Ібра тільки в Мальме, з якого розпочинав футбольний шлях, та в Лос-Анджелес Гелексі. За кар’єру Ібрагімович зіграв у 827 матчах, в яких забив 496 голів та віддав 205 асистів.
9. Вейн Руні
Роки кар’єри: 2002-2020.
Клуби: Евертон, Манчестер Юнайтед, Ді Сі Юнайтед, Дербі Каунті.
13 з 18 років виступів на професійному рівні Руні віддав грі за «червоних дияволів».
Руні – універсальний гравець атаки. В МЮ під керівництвом Алекса Фергюсона, а пізніше і Луї ван Гала, грав як центрального форварда, так в центрі півзахисту. Гравець вирізнявся добре поставленим ударом, через що залишався небезпечним, маючи вільний простір навіть за межами штрафного майданчика суперників. Часто Вейн підключався до атак з глибини, виконуючи роль плеймейкера. Вирізнявся високою швидкістю, що створювало багато проблем для захисників суперників.
З Манчестер Юнайтед Руні завоював 20 титулів, серед яких:
- 5 чемпіонств в АПЛ;
- 4 перемоги в Кубку ліги;
- 6-разовий володар Суперкубка Англії.
На міжнародному рівні десятий номер «червоних дияволів» допоміг команді по одному разу перемогти в Лізі чемпіонів, Лізі Європи та на Клубному чемпіонаті світу.
8. Лука Модрич
Роки кар’єри: з 2003 року.
Клуби: Динамо Загреб, Тоттенхем, Реал Мадрид.
З загребським Динамо Модрич став триразовим чемпіоном країни та завоював три кубкові трофеї. З 2008 року виступав за Тоттенхем, а з 2012 став основним плеймейкером мадридського Реала.
Якщо дві попередні десятки цього рейтингу вважалися нападниками, то Модрич – це гравець, який виконує багато чорнової роботи, активно допомагає команді в відборі та створює перспективи для розвитку атаки. Лука простими та ефективними рухами робить гру всієї команди кращою. І це не тільки в зірковому Реалі. Гравець двічі поспіль допоміг збірній Хорватії, в якій немає надзвичайно яскравих зірок, дійти до фіналу Чемпіонату світу 2018 та стати бронзовими призерами ЧС-2022.
Попри те, що президент Реалу Флорентіно Перес бачить розвиток клубу в наповненні команди молодими футболістами, хорват залишався стабільним гравцем основи навіть в 37 років. А найбільшим визнанням рівня гри футболіста стало те, що Модрич у 2018 році отримав «Золотий м’яч», перервавши гегемонію Мессі та Роналду.
В складі Реалу гравець завоював 23 титули. В тому числі 5 перемог в Лізі чемпіонів та стільки ж на Клубному чемпіонаті світу і 4 перемоги в Суперкубку УЄФА.
7. Алессандро дель П’єро
Роки кар’єри: 1991-2015.
Клуби: Падова, Ювентус, Сідней, Делі Дайнамос.
Дель П’єро майже всю кар’єру провів в Ювентусі, виступаючи за туринський клуб з 1993 по 2012 роки. Гравець був чудовим плеймейкером з відмінним баченням поля. Також відзначався виконанням штрафних ударів. Дель П’єро не грав прямолінійно та був непередбачуваним. Крім мистецтва пасу, володів відмінною технікою. З гри часто виконував удари по воротах суперників з лівого кута штрафного майданчика. Через цей фірмовий стиль футбольні коментатори прозвали подібні голи голами дель П’єро.
Італієць завоював майже всі можливі трофеї. В активі дель П’єро немає тільки «Золотого м’яча» та перемоги на Чемпіонаті Європи. На Євро гравець перемагав двічі, але тільки в складі молодіжної збірної. Читайте про всіх володарів Золотого мʼяча.
6. Франческо Тотті
Роки кар’єри: 1992-2017.
Клуби: Рома.
Єдиний футболіст, який забивав голи в 23 сезонах Серії А. Тотті за стилем гри відтягнутий форвард, або ж атакувальний півзахисник. Читайте більше про позиції у футболі. До захисту гравець долучався рідко. Але Франческо будував гру команди в атаці. Гравець мав великий вплив на клуб та залишався капітаном «вовків» з 1999 по 2017 роки. Разом з Ромою став переможцем Серії А, дворазовим володарем Кубка та Суперкубка Італії.
У 2017 році Тотті допоміг своєму клубу зайняти другу сходинку в чемпіонаті. Тотті завершив карʼєру – Рома грала вже без нього. Команда деякий час хоч і виглядала непогано, але досягнути попередніх висот Серії А не могла.
5. Зінедін Зідан
Роки кар’єри: 1988-2006.
Клуби: Канн, Бордо, Ювентус, Реал Мадрид.
На клубному рівні гравець виступав під номерами 11 за Канн, 7 в Бордо, 21 в Ювентусі та 5 в Реалі. Найбільше Зізу запам’ятався як десятка збірної Франції, за яку зіграв 108 матчів, не враховуючи виступи на молодіжному рівні.
Зідан став легендою збірної, завдяки тому, що виділявся унікальною технікою, дриблінгом та добре поставленим ударом. Зізу відрізнявся відмінним баченням поля та вмінням віддавати ассисти на будь-який смак. Непередбачуваність та техніка зробили Зінедіна найсильнішим плеймейкером в Європі того періоду.
У 1998 році Зізу став володарем «Золотого м’яча». За кар’єру він виграв Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА, чемпіонати Італії та Іспанії, а збірній Франції допоміг стати чемпіонами Європи та виграти Чемпіонат світу.
4. Роналдінью
Роки кар’єри: 1998-2015.
Клуби: Греміу, Барселона, ПСЖ, Мілан, Фламенго, Атлетіко Мінейру, Керетаро, Флуміненсе.
Один з небагатьох футболістів, які відносилися до футболу не як до роботи, а як до хобі. Гравець з задоволенням виходив на кожен матч та демонстрував справжнє шоу. Дриблінг «Ронні» був на абсолютно іншому рівні. Гравець не боявся йти в обіграш кількох суперників одночасно, вмів завдавати удари по воротах та віддавати гольові передачі навіть в найнепередбачуваніших для цього ситуаціях. Особливо славився відмінним виконанням штрафних ударів.
Роналдінью є володарем «Золотого м’яча» 2005 року. В Європі футболіст виступав з 2001 по 2011 роки. Я вважаю, що бразилець покинув європейський футбол передчасно, та ще міг на кілька років підсилити будь-який топ-клуб.
3. Дієго Марадона
Роки кар’єри: 1976-1997.
Клуби: Аргентинос Хуніорс, Бока Хуніорс, Барселона, Наполі, Севілья.
Найбільше матчів аргентинець провів за неаполітанський клуб. Стадіон Наполі названо в честь цього легендарного форварда.
Марадона створював різницю на футбольному полі завдяки індивідуальній майстерності та міг самостійно пройти весь захист суперників. Гравець відзначався хорошим дриблінгом на високій швидкості. Саме його діями надихався попередній футболіст в рейтингу – Роналдінью.
На рахунку форварда багато м’ячів, забитих завдяки індивідуальним діям. Марадона вмів пробивати з будь-якої позиції. У 2020 році Марадону було визнано найбільш технічним гравцем в історії футболу. Всі команди, за які виступав Дієго Армандо, починали показувати футбол більш високої якості.
Марадона двічі приводив Наполі до чемпіонства в Серії А, а також зі збірною тріумфував на Чемпіонаті світу 1986. Марадона входить в наш топ найкращих футболістів в історії футболу.
2. Пеле
Роки кар’єри: 1956-1977.
Клуби: Сантос, Нью-Йорк Космос.
Пеле – єдиний футболіст, який тричі ставав переможцем Чемпіонату світу: 1958, 1962, 1970. Також на рахунку бразильця три «Золоті м’ячі».
Не дивлячись на те, що медійність футболу в роки виступів Пеле ще не була на високому рівні, про футболіста знав весь світ. І це при тому, що гравець ніколи не виступав за європейські клуби.
Пеле відрізнявся надзвичайною результативністю. За Сантос форвард забив 504 голи в 496 матчах (в середньому більше одного гола за гру) та виграв 25 трофеїв. Нападник залишається одним з кращих голеадорів збірної Бразилії. На рахунку Пеле 77 м’ячів за національну команду.
1. Ліонель Мессі
Роки кар’єри: з 2003 року.
Клуби: Барселона, ПСЖ, Інтер Маямі.
За парижан Мессі грав під номером 30. Але футболіст найбільше запам’ятався як десятка Барселони та Збірної Аргентини.
Про унікальність цього футболіста говорять цифри:
- понад 115 індивідуальних нагород;
- 35 командних титулів в складі Барселони;
- 3 титули в ПСЖ;
- 8 «Золотих м’ячів». У 2023 році Мессі знов отримав Золотий мʼяч.
Мессі є 4-разовим переможцем Ліги чемпіонів та 10-кратним чемпіоном Іспанії в складі Барселони. А встановлений рекорд за кількістю отриманих «Золотих м’ячів» здається вічним. Ліонель завоював всі важливі трофеї в кар’єрі, в тому числі став переможцем Кубка Америки та Чемпіонату Світу в складі збірної Аргентини.
Аргентинець вважається одним з найтехнічніших футболістів. Відрізняється вмінням самостійно робити різницю на футбольному полі. Це стало більш помітним після переходу гравця в Інтер Маямі, де Мессі, з останньою на той час командою в МЛС, став переможцем Кубка Ліг, відзначаючись результативними діями в кожній грі.
Висновки
Десятий номер на футболці часто носять лідери команд. Тому в історії футболу багато визначних футболістів, які носили на спині число 10. Наприклад, в списку видатних гравців з десятим номером також можна відзначити Рікельме, Месута Озіла, Деніса Бергкампа, Майкла Оуена та багато інших.
А хто з футболістів ще достойний, щоб поповнити топ-10 чи наблизитись до цього списку? Чекаю на вашу відповідь в коментарях.
